ПСИХОРЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТЕХНІКИ: ЯК ВІДНОВИТИСЯ
Поради про постковідний синдром та як не впасти в депресію надала-кандидат психологічних наук, старша наукова співробітниця українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Академії педагогічних наук України, керівник Асоціації професійного розвитку психологів та психотерапевтів України Руслана Мороз.
Попри хвилі спадів і підйомів, епідемія коронавірусу триває. І якщо загальна кількість хворих помітно знижується, то кількість госпіталізацій, і, що гірше, смертей від цієї недуги, ще достатньо висока. Фахівці також дедалі більше звертають увагу на те, що окрім фізіологічних наслідків, ця хвороба сприяє розвитку психологічних проблем: у людей зникає мотивація до життя, знижується його якість, з’являється депресія і навіть думки про суїцид. Від цього страждають не тільки самі хворі, а й їхні рідні та близькі.
Фахівці стверджують, що під час хвороби людина витрачає багато ресурсів, як фізіологічних, так і психологічних. А коли одужує, у неї нерідко вже бракує сил для відновлення того способу життя, який був до хвороби. Безумовно, з часом все може стати на свої місця, але є такі випадки, коли без допомоги спеціалістів не обійтися. Для цього існують спеціальні психореабілітаційні техніки, які допомагають відновлюватися. Ними можна займатися як самостійно, так і з відповідним фахівцем – психологом, нейропсихологом, інструктором з лікувальної або респіраторної гімнастики тощо.
«Скажімо, депресивні стани добре лікуються руховою активністю, помірним застосуванням йоги, дихальними практиками, медитацією тощо. Зараз з’явилася нова практика – майндфулнес. Це доказовий метод, який засвідчує, що регулярне заняття ним веде до зміцнення імунітету, стресостійкості тощо. Зокрема, йдеться про те, що людина відчуває на рівні тіла, емоцій, думок, тобто вона має бути в контакті з собою. Адже коли ми позбавляємося автоматизму, це поліпшує психологічний стан і мобілізує внутрішні ресурси», – стверджує Руслана Мороз
Одну з вправ на так зване «сканування тіла» вона рекомендує тим, хто страждає на безсоння. Коли ви не можете заснути, то перебираєте в голові купу інформації, згадуєте, що було вчора або треба зробити завтра й таке інше. Ця свого роду інформаційна каша заважає заснути через високу активність головного мозку. І якщо просто сказати «заспокойся», щоб позбутися таких думок, це не спрацьовує. Один зі способів – бути у контакті з собою.
Вона також радить вживати їжу не автоматично, а відчувати її смак. Або коли миєтесь у душі – не думати про проблеми, а відчувати запах шампуню, мила, температуру води.
Вона також ділиться власним досвідом. Після хвороби, коли функції запаху і смаку відновилися, їй уже було мало просто споживати їжу так, як раніше. Хотілося смакувати, з’явилася потреба повернутися до забутих давно страв. «Скажімо, я ще з дитячого садочка не їла сирної запіканки і ніколи про неї не згадувала… А тут зненацька мені її не просто захотілося, а це стало якоюсь нав’язливою ідеєю. Отож я навмисне поїхала на ринок, купила сир і приготувала ту запіканку. Я почала шукати рецепти незвичних страв, які ніколи раніше не готувала. Тепер у нас щотижня нові смаколики, а моя родина цьому моєму перевтіленню дуже зраділа (усміхається). І це стосується не лише мене. Мої респонденти у своїх анкетах теж вказували на ці зміни після перенесеного коронавірусу, що також свідчить про серйозні психологічні зміни в організмі», – наголошує науковець.
Вона також стверджує, що існує ще один простий, безпечний і дешевий спосіб не лише відновитися після хвороби, а й підтримувати свій стан щоденно. Йдеться про дихальну гімнастику. Але таких практик наразі існує чимало. Отож яка саме підходить вам – треба порадитися з фахівцем. Наприклад, коли у людини підвищений тиск, то не можна застосовувати вправи, спрямовані на збудження, активізацію стану. Під час панічної атаки – теж потрібні вправи на заспокоєння, гальмування. У таких випадках видих має бути довшим, ніж вдих. А коли йдеться про потребу в активізації – навпаки – вдих має бути довшим.
